влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:


Письмо в УК

Фотогалерея

«Токийское сжатие»: лица и позы пассажиров метро столиці Японии в час пик

«Токийское сжатие»: лица и позы пассажиров метро столиці Японии в час пик

Голосование

Накажут ли наглых «мажоров» за создание аварийной ситуации и избиение депутата Найема

Да, в полном соответствии с Законом
Нет, денег хватит откупиться
Не знаю что и сказать
...
Загрузка...
Печать

Шок і тортури: як бійців готують до війни на Донбасі

13.03.2018 09:06

Майже тортури, садизм і знущання. Особливі психотренінги, які дозволяють під час бою не впасти в паніку або застигнути від страху. А також легше пережити жахи війни після демобілізації. Жорсткі курси стресостійкості для військових стають дедалі більш популярними в передових арміях світу. Тепер їх проводять і в Україні.

Ліки від паніки, страху і посттравматичного синдрому – у  матеріалі «​Донбас.Реалії»​.

У військовій науці відносно нещодавно визнали необхідність не лише бойової, а й психологічної підготовки. Першими найбільш масово спецкурси застосували в армії США. В Україні також проводять спеціальну підготовку стресостійкості для українських бійців, які воюють на Донбасі. Військового занурюють в екстремальну ситуацію і вчать, як правильно діяти.

«Нехай він краще пройде це тут – на тренуванні. Аніж він зіткнеться з цим у набагато гірших умовах вже на полі бою», – пояснює тренер психологічного курсу «Броньований розум» Костянтин Ульянов.

За словами заступника начальника психологічного забеспечення Збройних сил України Юрія Спицького, у 2017 році в Україні провели 48 тренінгів за участю іноземних фахівців. Юрій Спицький також додає: найкращі американські методики в ЗСУ адаптують до умов українського війська.

Юрій Спицький, заступник начальника психологічного забезпечення Збройних сил України

Юрій Спицький, заступник начальника психологічного забезпечення Збройних сил України 

«Ми беремо найкращі їхні методики, адаптуємо до свого війська і використовуємо у своїй практиці. Тільки минулого року було проведено 48 тренінгів за участю іноземних фахівців», – зауважив Юрій Спицький в коментарі для «​Донбас.Реалії»​.

Американський досвід

Довгі роки в американській армії базовою психологічною підготовкою зі стресостійкості займалися сержанти-інструктори. Їх легко можна впізнати за специфічними головними уборами і криками.

Сержанти-інструктори американської армії

Сержанти-інструктори американської армії

Сержант-інструктор, або якщо буквально, сержант-дрілл – один з найпопулярніших персонажів голлівудських фільмів про американську армію. З новобранцями вони спілкуються виключно криком. Іноді до хрипоти – і це не садизм, а елемент антистресової підготовки. 

«Я повинна дати, скажімо так, «прозріти», перш ніж вони насправді доберуться до базової підготовки. Це допомагає підбадьоритися, тому що вони зараз тремтять, нервують через невідомість, несподіванки. А так – ми налаштовуємо їх на те, що насправді станеться на базовому навчанні», – розповідає перший сержант-дрілл Національній гвардії штату Нью-Джерсі Шерека Денсі.

До 2009 року проблема стресостійкості для американської армії стала настільки серйозною, що Міноборони США створило спеціальний тренінговий центр: для солдатів, членів їх сімей та цивільних співробітників армійських структур. За 9 років понад сорок тисяч осіб пройшли підготовку як інструктори зі стресостійкості і сотні тисяч солдатів – тренінги.

А як в Україні?

Подолання смуги перешкод, щоб не запанікувати під обстрiлом. Або обкатка танками – лежати в окопі, поки зверху проїжджає бронетехніка. Саме так виглядала найбільш видовищна частина армійської антистресової бойової підготовки до війни в Україні.

З початком бойових дій на Донбасі підхід до стресової підготовки почав змінюватися з подачі ветеранів. Військові, які пройшли найбільш гарячі моменти протистояння на Донбасі у 2014-2015 роках, розуміли, як саме має виглядати підготовка.

«Є позитивні моменти. Ті люди, які потрапили туди після війни, на своєму досвіді вчать, яким чином можна вижити, яким чином можна підготувати себе», – каже військовий психолог Андрій Козінчук.

Андрій Козінчук, військовий психолог

Андрій Козінчук, військовий психолог

Паралельно Міноборони України і Нацгвардія почали використовувати іноземний досвід. І на добровільно-волонтерських засадах, а потім і на контрактній основі почали залучати цивільних інструкторів. 

«Тільки минулого року підготовлено 467 військовослужбовців та тренерів, які можуть самі проводити ці тренінги. А якщо дивитися по особовому складу Збройних сил, які були охоплені – то це перевалює за 10 тисяч осіб», – розповів в ексклюзивному коментарі Донбас.Реалії Юрій Спицький.

Людина має познайомитись із собою до того, як вона опиниться в критичній ситуації – тренер

Одним із перших тренінгів стресової підготовки в Україні став приватний курс «Броньований розум».

Його специфіка – моделювання екстремальних ситуацій, максимально наближених до реальних. Таку підготовку вже пройшли близько півтори тисячі бійців, кажуть тренери курсу. 

«Просто піддати людину певному впливу недостатньо. Вона повинна познайомитися із собою, зі своїми реакціями. З дуже багатьма установками, про які вона ніколи не думала. Навіть... одне з базових – це ставлення до вбивства іншої людини. Вона повинна відповісти собі на деякі запитання до того, як вона опиниться в критичній ситуації», – пояснює тренер психологічного курсу «Броньований розум» Костянтин Ульянов.

Стресова підготовка, як і війна, не може бути гуманною – тренери

Мимовільне сечовипускання і дефекація, блювота – до таких реакцій новачків на різні сценарії тренінгу інструктор звикли. Полон і тортури, евакуація поранених або бойових товаришів, які перебувають у шоці, і багато іншого – це те, до чого звичайна людина абсолютно не готова.

Утім, показувати журналістам низку елементів тренінгу, зокрема й фази керованого стресу, інструктори навідріз відмовляються. Кажуть: не розуміючи, яка техніка і для чого використовуються, стороння людина може подумати, що учасників безглуздо і цинічно катують. Тому що деякі аспекти підготовки за замовчуванням не можуть бути гуманними. Як і сама війна.

Кирило Онищенко, офіцер Національної гвардії України

Кирило Онищенко, офіцер Національної гвардії України 

«Ми в колективі, який у нас виник на час проходження курсу, називали все це «конкурсами». І особисто для мене найтяжчим «конкурсом» був... ну, це тортури. Тортури були різні, але найважче було, коли поливали обличчя водою. Це було дуже тяжко», – розповідає про свій досвід офіцер Національної гвардії України Кирило Онищенко.

Кирило Онищенко – один із тих, хто пройшов такий курс спецпідготовки.

«Найважче – це не здатися перед собою», – каже він.

«Одне запитання: де межа?» – психолог

У подібних курсів є як свої прихильники, так й противники. Психологи кажуть: тут головне – не перетнути межу.

«Одне запитання: де межа? І що робити, щоб не перегнути палку? Чи впевнені ви, що не наносите травми до того, як сталися травматичні події?» – каже військовий психолог Андрій Козінчук.

Через військовий посттравматичний синдром бійці часто не можуть повернутися до звичайного ритму життя вдома. Людину постійно тягне назад на фронт. А ще алкогольна залежність, суїциди або навіть побутові вбивства – це теж наслідки посттравматичного синдрому. За словами військових психологів, усього цього можна уникнути, якщо психологічну підготовку починати до початку участі в бойових діях, а не після.

Автор: Руслан Смєщук;  Донбас.Реалії

 

Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter   
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу help@cripo.com.ua

Новости ТВ
Загрузка...
МетаНовости
Загрузка...