влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:

влажность:

давление:

ветер:


Письмо в УК

Фотогалерея

Ездит ли немецкая полиция на Porsche?

Ездит ли немецкая полиция на Porsche?

Голосование

Ваше отношение к новой полиции:

Стало значительно лучше
Стало лучше, но незначительно
Ничего не изменилось кроме формы и названия
Стало еще хуже
...
Загрузка...
Печать

Основні виклики та ризики для України у першій половині липня 2018 року

19.07.2018 09:10

Проблем Україні останнім часом додає негативна позиція сусідньої Білорусі. До вкрай недружнього кроку вдався президент Білорусії Олександр Лукашенко, зокрема, здійснивши передачу ВАТ «Оршанський авіаремонтний завод», контрольний пакет акцій якого належав українському АТ «Мотор Січ», у власність держави. Згідно з повідомленням прес-служби білоруського президента вже «підготовлений процес повернення заводу у власність держави».

 Фахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони першої половини липня 2018 року, з 13 липня.

Ключові ризики охопленого періоду

Характерною рисою початку липня стало змішення «лінії фронту» у протистоянні з Росією у площину міжнародних відносин. Головними подіями  стали 29-й саміт НАТО у Брюсселі та підготовка до зустрічі президентів Трампа і Путіна.

Надзвичайно важливою подією можна назвати той факт, що у ході саміту НАТО союзники погодилися підняти витрати на оборону до «небаченого раніше рівня» (згідно з заявою президента США Дональда Трампа). За його словами, оборонні витрати збільшаться мінімум на 33 мільярди доларів. «Ми досягли неймовірного прогресу. Всі погодилися значно збільшити свої зобов'язання. Вони піднімуть їх до рівнів, про які раніше навіть не думали... Лише п'ять з 29 країн виконували свої зобов'язання, які становили 2% ВВП і ці зобов'язання зростуть. Значно вище цієї цифри», - наголосив президент США. 

Важливість рішення збільшити оборонні витрати країнами НАТО одразу у двох сферах: перше – консолідованого визнання наявності у вигляді Росії значного й підготовленого ворога та необхідності спільно готуватися до протидії йому; друге – завершення етапу суперечок всередині Альянсу (Трамп навіть розглядав можливість виходу США зі складу НАТО через те, Сполучені Штати оплачують 90% витрат Альянсу).  

Власне здобутки для України від саміту не є вагомими, але є послідовними. Те, що у підсумковій декларації Альянс засудив незаконну анексію Криму, дискримінацію кримських татар, є певним черговим етапом розгортання антипутинської коаліції. Обговорення перспектив миротворчої місії ООН на Донбасі та наголошення на тому, що вона має бути розміщена по всій зоні конфлікту, включно з українсько-російським кордоном, є також певним здобутком, оскільки НАТО схиляється до українських умов. Так само до послідовних кроків зближення України з НАТО слід віднести підтвердження Президентом України, що інтеграція України до ЄС та НАТО як пріоритет зовнішньої політики, буде «закріплена у Конституції України».

При цьому власне і особисто генсек НАТО Єнс Столтенберг зробив вагомий внесок у створення та реалізацію консолідованої політики НАТО, коли  у ході саміту закликав Росію вивести війська з Донбасу. За фактом, це значна політична підтримка Україні від НАТО, а офіційне засудження російської агресії є певним наступом на Кремль в інформаційній площині. «Росія несе особливу відповідальність. Вона повинна вивести свої війська та припинити підтримку бойовиків в Україні», - наголосив генсек НАТО. Також кроком підтримки стали короткі 20-хвилинні перемовини президентів України та США в Брюсселі.

Водночас те, що напередодні брюссельського саміту не відбулося засідання Комісії «Україна — НАТО» через недружній крок Угорщини (воно було заблоковане через український Закон «Про освіту», який названо дискримінаційним щодо угорської меншини на Закарпатті), є суттєвою втратою України та свідченням неоднозначного ставлення до країни з боку країн НАТО.

Окремо варто згадати позицію США щодо "Північного потоку-2". Так, 11 липня президент США Дональд Трамп назвав кордони європейських країн «поганими» і поскаржився, що вони не можуть зупинити потік "трубопровідних доларів", який Європа спрямовує до Росії. Того ж дня (11 липня) США знову пригрозили санкціями учасникам "Північного потоку-2". Щоправда, Держдепартамент не уточнив, які саме санкції будуть вводитися. Водночас, США у черговий раз нагадали, що всім компаніям, які взяли участь у проекті будівництва російського газового трубопроводу "Північний потік-2",  загрожують санкції, про це заявив представник Державного департаменту США.

«Ми дали ясно зрозуміти, що компанії, що працюють в секторі російських експортних трубопроводів, займаються бізнесом, який несе в собі ризик санкцій", – йдеться в заяві. Як відомо, Федеральне відомство з судноплавства і гідрографії Німеччини видало дозвіл на будівництво 30-кілометрової ділянки газопроводу. То ж, можна констатувати наявність та поглиблення розбіжностей між США та ФРН, які тривають вже півроку та торкаються багатьох чутливих питань, зокрема, експорту німецьких автомобілів в США. 

До нетривіальних подій на міжнародній арені слід віднести шпигунський скандал у Греції, яка висилає російських дипломатів. Грецьке видання Kathimerini 11 липня повідомило щодо рішення влади Греції вислати з країни двох російських дипломатів. При цьому, за даними видання, ще двом співробітникам російського дипломатичного відомства буде заборонено в'їзд до країни із формулюванням: "Втручання у внутрішні справи і незаконні дії, що підривають національну безпеку". Така ситуація вказує на ймовірну втрату Росією серйозного союзника, яким завжди була Греція. Хоча дипломатичні джерела означеного видання зазначили, що йдеться лише "про дії конкретних чотирьох осіб, а не про загальне ставлення Греції до Росії", втім, масштаби конфлікту можуть виявитися набагато більшими.

Не менш важливими, ніж загострення грецько-російських відносин стало подальше погіршення відносин між Великобританією та РФ. Зокрема, 9 липня глава Міноборони Великої Британії Гевін Вільямсон заявив, що Росія скоїла напад на британській землі. Про це сказав під час виступу в парламенті, коментуючи смерть британки Дон Стерджес від отруєння нервово-паралітичною речовиною Новачок. «Проста реальність полягає в тому, що Росія скоїла напад на британській землі, що призвело до смерті британського громадянина», - у таких словах Вільямсона фактично можна бачити нову, більш жорстку риторику по відношенню до Кремля.

Якщо казати про експертні погляди щодо зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна, то вони збігаються у фокусі уваги на те, що наступною метою Путіна є руйнування НАТО як блоку, що здатен діяти консолідовано та у межах спільних програм. Фахівці звертають увагу на те, що Трамп реалізує у США путінський порядок денний. Зокрема, американський президент всупереч висновкам всього розвідтовариства Сполучених Штатів до останнього запевняв, що Росія не втручалася в президентські вибори 2016 року, не підтримав останній запропонований пакет санкцій проти Росії, а на зустрічі «великої сімки» навіть закликав повернути Росію в G7.

Негативу дадало те, що до цього Трамп, всупереч всім рекомендаціям свого найближчого оточення, привітав Володимира Путіна у зв'язку з переобранням останнього на президентський пост. Експерти вказують, що у хазяїна Кремля напевно підготовлено пропозиції щодо повної готовності взаємодіяти зі Сполученими Штатами, зокрема, у питаннях боротьби з тероризмом і в сприянні дотриманню Північною Кореєю досягнутої з США угоди. Саме ці аргументи використовуються Кремлем певний час як головний аргумент задля утворення стимулів для Вашингтону щодо поліпшення відносин із Москвою. Тому цілком імовірно, що на зустрічі в Гельсінкі Путін всіляко заохочуватиме дії Трампа з розколу ЄС і НАТО, так само як і щодо боротьби з антиросійськи налаштованою опозицією всередині США.

Проблем Україні останнім часом додає негативна позиція сусідньої Білорусі. До вкрай недружнього кроку вдався президент Білорусії Олександр Лукашенко, зокрема, здійснивши передачу ВАТ «Оршанський авіаремонтний завод», контрольний пакет акцій якого належав українському АТ «Мотор Січ», у власність держави. Згідно з повідомленням прес-служби білоруського президента вже «підготовлений процес повернення заводу у власність держави». Зокрема Лукашенко доручив до кінця липня вирішити всі питання щодо відомчої підпорядкованості підприємства (акціонерами були українське ПАТ «Мотор Січ» і білоруське ЗАТ «Системи інвестицій та інновацій»). Якщо врахувати, що приватне АТ «Мотор Січ» розраховувало на цю ділянку в тому числі й для серійного виробництва, можна припустити, що несамостійний очільник Білорусі реалізував волю Кремля. Як відомо, українському підприємству.

Внутрішні реформи

Найважливішою подією першої половини липня стало накладення штрафу на телеканал «Інтер» через святковий концерт "Перемога. Одна на всіх". Згідно з рішенням, телеканал "Інтер" має сплатити понад 4 млн гривень штрафу за розпалювання ворожнечі в ефірі 9-го травня. За таку санкцію 11 липня одноголосно проголосували члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Як повідомила Нацрада, було проведено позапланову перевірку діяльності телеканалу.

При цьому регулятор одержав численні листи зі скаргами, в яких повідомлялося, що 9-го травня телеканал "Інтер" транслював у своєму ефірі концерт "Перемога. Одна на всіх", зміст якого, як повідомили у скаргах, принижує гідність українців, розпалює ворожнечу, закликає до підриву цілісності держави та містить ознаки пропаганди. Так, висловлювання ведучих Анастасії Даугулє та Андрія Доманського, які звучали під час трансляції концерту, свідчать про наявність порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 закону "Про телебачення і радіомовлення" та пункту першого статті 28 закону "Про інформацію". 

Всі члени Нацради визнали ці порушення в мовленні телеканалу неприпустимими та одноголосно проголосували за санкцію "стягнення штрафу", яка згідно з частиною восьмою статті 72 закону "Про телебачення і радіомовлення" застосовується за поширення закликів до розв'язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Хоча згідно із заявою представника телеканалу Ольги Мусійко про те, що рішення буде оскаржено в суді, варто наголосити, що українські органи влади почали активніше реагувати на проросійську пропаганду в ЗМІ країни, що є безумовним досягненням та сприяє поширенню ростків української національної ідеї у суспільстві.

У сфері підготовки військ та переозброєння ЗСУ мав місце трагічний випадок під час військових навчань, а саме унаслідок розриву міномету загинули троє українських військових, ще дев'ятеро бійців дістали поранення. Хоча причиною вибуху міномету "Молот" на Рівненському військовому полігоні військові очільники назвали подвійне заряджання, визнання порушень техніки безпеки свідчить про загальну недосконалість цього процесу. Негативу додає той факт, що це другий інцидент, пов'язаний  із використанням мінометів.

Крім того, джерела ЦДАКР у військовому відомстві свідчать про прикрі порушення при організації бойових стрільб ЗРК в 2017 р., то ж процес контролю за підготовкою та проведенням навчань потребує суттєвого удосконалення. Між іншим, Рахункова палата вже вирішила перевірити виробника мінометів «Молот» - підприємства «Маяк», «Радар» і «Квант». «Аудит стосуватиметься ефективності використання та розпорядження майном державними підприємствами, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром», що має фінансові наслідки для державного бюджету», - йдеться у повідомленні.

Серед позитивних подій першої половини липня – створення в Україні Національного фонду досліджень, який з 2019 року  має розпочати грантову підтримку наукових розробок. Відповідну постанову затверджено на засіданні Кабінету Міністрів України 4 липня 2018 року. Рішення передбачає не лише утворення Національного фонду досліджень, а й затвердження Положення про Фонд та визначення граничної чисельності його працівників — 60 осіб.

«Створення дієвого механізму конкурсного фінансування науки, що має досягти 40% від загального обсягу бюджетного фінансування науки, одна з ключових рекомендацій ЄС, що були надані за результатами незалежного зовнішнього аудиту науково-інноваційної системи України. Ця рекомендація йде поруч із твердженням європейських експертів, що реформи мають спиратися на твердий намір влади виконати свої зобов’язання щодо збільшення фінансування. Уряд виконує свої зобов’язання: фінансування науки за останні 2 роки було збільшено на 69%.

Однак в Україні досі не існувало інституції, яка могла б надавати гранти на дослідження і розробки на умовах відкритих конкурсів і незалежно від відомчих ознак. Така штучна сегментація наукової сфери обмежує не лише наукову конкуренцію, але й можливості міжвідомчої кооперації. Адже МОН, наприклад, не має права фінансувати діяльність установ НАН, так само, як і НАН не має можливості спрямовувати передбачені на її діяльність кошти до університетів», — розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Водночас, експерти поки що демонструють скептичне відношення до потенціалу Фонду – передусім через замалі ресурси держави та відсутність тут механізмів співпраці на міжнародному рівні. На переконання фахівців ЦДАКР, більш вагомим прикладом стала багаторічна робота ділянки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Sikorsky Challenge. А саме, внаслідок утворення механізму для залучення інвесторів приватного сектору та розгалуженої роботи на міжнародному рівні.  

Також слід згадати, що на початку липня президент Порошенко підписав ухвалений Радою Закон «Про національну безпеку України». Хоча, як вказували експерти, закон далекий від досконалого, він став певним внеском у розбудову сфери безпеки та виведення її з хибного кола «ручного управління».

Джерело: Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР)

 

 

Нашли орфографическую ошибку? Выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter   
Редакция «УК» поможет отстоять ваши права и восстановить справедливость!
Пишите нам по адресу [email protected]

Новости ТВ
Загрузка...
МетаНовости
Загрузка...