Проституція в Німеччині — легально, але дуже небезпечно

У Німеччині офіційно дозволено займатися проституцією. Щоправда, легальність такого роботи не вирішує проблему насильства, жертвами якого стають повії.Переважна більшість жінок, які займаються проституцією в ФРН, приїжджає зі Східної Європи. В інтерв’ю DW комісар поліції розповів про умови роботи повій у Німеччині.

Історія питання

1980 року в Німеччині заснували об’єднання Hydra, головною вимогою якого стала легалізація проституції в країні. У жовтні 1985 року в Берліні відбувся перший конгрес проституток, метою якого було привабити увагу громадськості до потреб та проблем жінок, які надають секс-послуги за гроші. 2000 року суд у Берліні визнав незаконними дії поліції та влади, що домагалися закриття столичного кафе-бару Psst!, в якому надавалися сексуальні послуги.

Два роки по тому, 2002 року, тодішній уряд з представників соціал-демократів та "зелених", ухвалив "Закон про регулювання правових відносин осіб, які займаються проституцією". Згідно з ним, проституція була легалізована як професія, власникам борделів присвоїли статус підприємців, вони отримали право приймати на роботу працівниць на контрактній основі. У свою чергу, працівники і працівниці секс-індустрії зобов’язувалися платити податки, отримавши в обмін право на соціальний захист: пенсію, медичне страхування й допомогу з безробіття.

"А віз і нині там"

"Закон мало що змінив. Лише незначна кількість дівчат укладають трудові договори, більшість воліє працювати без контракту",- підкреслив власник найбільшого в Кельні борделю Pascha Армін Лобшайд. Справді, згідно зі статистикою, лише один відсоток задіяних у секс-індустрії жінок працює за контрактом.

У громадському об’єднанні Hydra, яке представляє інтереси повій, вважають, що причину слід шукати в тому, що в німецькому суспільстві, як і раніше, панує негативне ставлення до представниць цієї професії. "Жінкам, які заробляють гроші своїм тілом, все ще коштує багатьох моральних зусиль вказувати слово "повія" у графі про сферу діяльності під час заповнення офіційних документів",- підкреслюється в одній із заяв організації.

Переможці й переможені

Від закону про легалізацію проституції виграли насамперед власники борделів, визнає 55-річний Армін Лобшайд. У його закладі працюють близько сотні проституток. Особливо багато в них роботи під час міжнародних ярмарків. "Раніше, приміром, я не міг рекламувати свій бізнес, а нині це офіційно дозволено", — каже Лобшайд, маючи на увазі великий плакат, який прикрашає будівлю борделю.

Закон про проституцію легалізував усі види еротичних послуг – від борделів й ескорт-агентств до секс-послуг по телефону та вуличної проституції. Зворотний бік медалі – поліції стало важче запобігати різного роду махінаціям та порушенням у сфері секс-індустрії. Тепер працівники поліції можуть втручатися лише за умови, що існують серйозні підозри чи докази порушення закону.

Випадків торгівлі людьми стало більше

Згідно з результатами порівняльного дослідження, проведеного на замовлення Європейської комісії в 150 країнах, у державах, в яких проституція дозволена законом, випадків торгівлі людьми зафіксовано значно більше. Один з авторів дослідження, професор Гейдельберзького університету Аксель Дреєр пояснює це так: "Попит на секс-послуги в країнах, де проституція легалізована, набагато вищий, ніж там, де це заборонено. Відповідно, там більше й проституток. А серед них чимало таких, хто перебуває в цих країнах нелегально".

2007 року Болгарія та Румунія вступили в Євросоюз, і громадяни цих країн отримали можливість безвізового в’їзду на територію ЄС. Водночас у Німеччині різко зросла кількість болгарських і румунських проституток. Більшість із них не володіє німецькою мовою і поняття не мають про свої права. У поліцію вони не звертаються вже навіть тому, що переконані, що місцеві правоохоронці такі ж корумповані, як і в них на батьківщині.

Професор Дреєр наводить такі цифри: "У ФРН, де проституція легалізована, в 60 разів більше проституції, аніж у Швеції, де цей вид діяльності заборонений. При цьому в Німеччині зареєстровано в 62 рази більше випадків торгівлі людьми, ніж у цій скандинавській країні". Професор Аксель Дреєр, тим не менше, категорично проти більш суворого закону про проституцію. У ФРН, за його словами, мешкає близько 150 тисяч людей, які заробляють собі на життя проституцією, й утискати їхні права було б неправильно. "Потрібно не закон змінювати, а посилити боротьбу з його порушниками",- підкреслює він.

***

Цей бізнес переважно контролюють організовані угруповання, і жінки бояться давати свідчення проти кривдників, адже остерігаються помсти. Про специфіку праці повій та розслідування пов’язаних з цим злочинів DW розповів Вольфґанґ Фінк (Wolfgang Fink), слідчий Управління кримінальної поліції федеральної землі Баден-Вюртемберг. 

Плакат на захист прав повій: Різні професії. Однакові права

Плакат на захист прав повій: "Різні професії. Однакові права"

Deutsche Welle: Уже десять років ви проводите розслідування в сфері надання сексуальних послуг. Які зараз умови роботи жінок?

Вольфґанґ Фінк: Слід розрізняти "бордельну" проституцію від тієї, яку зазвичай називають вуличною. Робота в будинках розпусти дещо комфортніша — клієнтура більш надійна, ніж у випадку вуличної проституції. Але я б не сказав, що жінки і там працюють у хороших умовах. Борделі, як правило, відкриті цілодобово. Там постійно горить світло, температура у приміщеннях не змінюється. Жінки вкрай рідко виходять на свіже повітря. Вони не знають — і ми часто зауважуємо це під час розмов з ними, — яка зараз пора року або який день.

Збільшилась кількість жінок, які займаються проституцією від бідності, та й ціни впали — перш за все на вулиці. За 20 чи 30 хвилин "послуг" треба заплатити лише 30 чи 40 євро. Також ми бачимо, що цей бізнес дедалі частіше переходить в інтернет. Відбувається анонімізація жінок, які сприймаються як товар: його можна замовити, як в інтернет-каталозі. І це, звичайно, тягне за собою те, що поліції дедалі складніше знаходити підстави для розслідувань.

Дівчата в барі в Кельні (архівне фото)

Дівчата в барі в Кельні (архівне фото)

— Чому ці жінки опиняються в Німеччині?

— Багато жінок зі Східної Європи приїжджає під тиском економічних  обставин. Вони знають, що тут їм доведеться займатися проституцією, працювати в якомусь барі. Проте їм не кажуть, що їм доведеться віддавати всі гроші. Звісно, вони знають, що проституція позначається на здоров’ї жінок, — про це можна прочитати щонайменше на форумах в інтернеті. Але на власній шкірі відчути, що означає щодня спати з багатьма чоловіками, — все ж, дещо інше. І коли людина потрапляє всередину цією системи, вирватися звідти дуже складно.

Проституція у Берліні

— Майже кожна жінка має сутенера, якому вона повинна віддавати гроші. Чому вони не можуть працювати самостійно?

— Тому що жінки зі Східної Європи щонайменше через мовний бар’єр не можуть приїхати сюди та сказати: "Я хочу займатися проституцією". Існують різноманітні механізми: як жінка повинна рухатися, як їй слід заводити мову з клієнтом. Усе це жінки повинні знати, це своєрідна профосвіта. Те, як вони повинні поводитись, їм кажуть сутенери або угрупування, які працюють в цій сфері. Але самостійно приїхати сюди та заявити, що я зароблятиму гроші проституцією, майже неможливо.

Коли жінка займається проституцією, часто вона йде на такий крок з любові до свого партнера, який каже їй: "У мене немає роботи, ти повинна забезпечити наше спільне майбутнє". Окрім того, жінка може опинитися в полоні хибних уявлень: що їй подарують сумочку "Гуччі" або ще щось, кататимуть на престижних автомобілях. Але щойно жінка усвідомлює, що насправді їй усе це непотрібно, тиск посилюється. Спершу він м’який, але потім може перерости в жорстку сутичку інколи з каліцтвами та погрозами — зокрема і на адресу родини.

— Що це за угрупування?

— Часто це байкери або схожі на них групи, такі як Hells Angels або United Tribuns. Також трапляються випадки, коли жінок змушують до проституції родичі, наприклад, брати, які стають сутенерами.

Protest von Sexarbeiterinnen vor dem Bundesrat

Забагато бюрократії — працівниці секс-індустрії протестують перед Бундесратом

— Такі тенета складно розірвати?

— Так. Часто жінки, які стикаються з несправедливістю, не готові давати свідчення. Вони чудово розуміють, що якщо виступлять проти своїх сутенерів, знайомих, у цілому проти цих темних сил, то згодом обов’язково стикнуться з помстою. І злочинці також це розуміють. А без заяви жінки неможливо притягнути до відповідальності та винести вирок.

Проте існують і жінки, які дають свідчення. Це повії, які самі приходять у поліцію, — найчастіше одразу після випадків жорстокого поводження. В таких випадках мистецтво полягає в тому, щоб за допомогою жіночих організацій допомогти їм покінчити з проституцією та дати перспективу — професійну освіту або будь-яку іншу можливість заробляти на життя. Це вимагає великої витримки і довірливих стосунків. Інколи нам це вдається, а інколи — ні. В другому випадку нікого до відповідальності вже не притягнеш і все продовжується по колу.

default

— Хто ці жінки, які надають сексуальні послуги в Німеччині?

— Згідно з кримінальною статистикою, 2016 року 85 відсотків жінок, про яких ми мали хоч якісь дані, приїхали зі Східної Європи. Є, звичайно, й інші — наприклад, останнім часом ми посилили боротьбу з торгівлею людьми з Нігерії. Зокрема, йдеться про жінок, які приїхали в Європу як біженки, і яких "навчали ремеслу" так звані мадам. Але провідну роль відіграють Східна Європа, Болгарія та Румунія.

— Якого віку в середньому ці жінки?

— Максимально молодого — при цьому в Німеччині заборонено займатися проституцією до 18-річного віку. Проте, кажу вам як слідчий, на жаль, в новому законі про захист прав секс-робітників не вдалось підвищити нижню вікову межу до 21 року. На мою особисту думку, це велика помилка.

Випадків торгівлі людьми у ФРН стало більше

— Як ви вважаєте, чи можна якимось чином стримати проституцію як явище?

— Не варто ставити за мету забороняти проституцію в Німеччині. Слід заявити: гроші, які жінка заробляє, повинні залишатися в неї. Проте так трапляється в меншості випадків.

Автор Наомі Конрад, Естер Фельден, Віктор Вайц, Христина Ніколайчук: DW.com

Читайте также: